святий

I
1) (який, за християнською релігією, провів життя у служінні Богові), пресвятий, трисвятий, праведний, преподобний; безгрішний, безгріховний (який не зробив нічого супроти релігійної моралі)
2) ім. праведник, праведний, преподобник, преподобний, угодник; чудотворець (святий, який нібито має хист творити чудеса)
II

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • святий — поет. свят, а/, е/. 1) Пов язаний з релігією, Богом, наділений божественною силою. || Перейнятий божественною силою. || Уживається як постійний епітет до слів, пов язаних із місцями або предметами релігійного поклоніння. || Освячений. || (тільки… …   Український тлумачний словник

  • святий — [св ати/й] м. (на) то/му/ т і/м, мн. т і/ …   Орфоепічний словник української мови

  • святий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • Святий вечір — див. вечір Святий …   Словник церковно-обрядової термінології

  • святий хліб — див. хліб святий …   Словник церковно-обрядової термінології

  • Святий Хліб — див. Хліб Святий …   Словник церковно-обрядової термінології

  • вечір Святий — і розм. Свят вечір Те саме, що Навечір я Різдва Христового …   Словник церковно-обрядової термінології

  • Хліб Святий — Те саме, що Агнець …   Словник церковно-обрядової термінології

  • хліб святий — Хліб, освячений на богослужінні …   Словник церковно-обрядової термінології

  • велия (велийний) — святий вечір …   Лемківський Словничок

Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.